30-10-2009 11:30

Ігор Луценко: Невиконані обіцянки Тимошенко

Вона – це обіцянка

 

Замість вступу. Невідповідність між обіцянкою та справою – привід нести відповідальність. Для політика це – залишити посаду і/або відмовитися від претензій на роль виразника інтересів громадян. Втім, український електорат має коротку пам'ять та занадто незлобливу натуру, і, здається, готовий подарувати своїм обранцям практично будь-який обман.

 

Точно про це, мабуть, не знає ніхто, але не виключено, що Тимошенко – лідер за кількістю та якістю розданих обіцянок. Запити до пошукових систем з приводу веб-сторінок, де можуть бути присутні цитати щодо обіцянок топових політиків, принаймні не спростовують цю гіпотезу.

 

Запит (за алфавітом)

Яндекс російською

Яндекс українською

Гугл російською

Гул українською

Тимошенко & (обіцяє | обіцяла | пообіцяла)

8 млн

282 тис.

102

90

Ющенко & (обіцяє | обіцяла | пообіцяла)

5 млн

107 тис.

24

18

Янукович & (обіцяє | обіцяла | пообіцяла)

4 млн

103 тис.

121

27

 

Принагідно зауважу, що блогосфера, вочевидь, схильна більше цитувати обіцянки Ющенко та Тимошенко, ніж Януковича. Обіцянки двох перших у блогах росіян та українців впевнено лідирують, залишаючи Януковича позаду.

 

 

При цьому обіцянки Тимошенко (з графіку вище) явно випереджають саме її ім’я. Згадуваність прізвищ Ющенка вище, ніж Тимошенко (графік нижче), в той же час їх обіцянки ідуть майже синхронно.

 

 

Словом, будь-хто має право на відчуття: Вона – це обіцянка.

 

Український провал

 

Найбільш свіжим програмно-обіцянковим документом від Тимошенко є так званий український прорив. Який, як повідомляють, зник з сайту блоку Юлії Тимошенко, але залишився навіки у веб-архівах.

 

Нижче – таблиця з його змістом та короткою оцінкою виконання.

 

Лозунг (лінія) прориву

Зміст

Оцінка виконання

Пояснення оцінки

Конституційний прорив

Українці самі писатимуть нову, свою Конституцію

-

Нової Конституції немає

Судово-правовий прорив

З нуля створити систему справжнього правосуддя

-

Реформ судової системи не відбулося. Суди приймають дивні рішення, в тому числі і на користь БЮТ

Інформаційний прорив

Створення громадського телебачення та радіомовлення та захист національного інформаційного простору

-

Громадське телебачення не створено. Суттєво ситуація з «захистом національного інформпростору» не змінилася, якщо не рахувати спробу заблокувати критику Тимошенко через Печерський райсуд м. Києва

Антикорупційний прорив

Зниження ролі держави в економіці загалом та впливу чиновництва на ухвалення економічних рішень

+/-

Певні проби полегшити життя бізнесу робились і робляться, втім, істотної користі поки що немає, скоріше навпаки. З настанням кризи зріс тиск податкової на підприємців. Частка ВВП, яка перерозподіляється через держбюджет, зросла. Якщо рахувати розмір бюджету як частку від ВВП у фактичних цінах, то дохідна частина у першому півріччі 2009 року зросла з 24,88% до 25,91%. За видатками картина більш вражаюча: ріст з 24,42% до 28,37%! Отже, роль держави різко збільшилася, і в цілому ця обіцянка скоріше не виконана, ніж виконана.

Демографічний прорив

Передбачає впровадження обов'язкового медичного страхування, збільшення виплат при народженні дитини і щомісячної виплати по догляду за дитиною.

+/-

Допомогу при народженні дитини збільшено, але щомісячні виплати по догляду за дитиною до 3-річного віку практично залишилися на тому ж рівні. Обов’язкове медичне страхування не введено.

Інтелектуальний прорив

Розвиток системи захисту інтелектуальної власності.

-

Істотних змін у правове поле не внесено.

Транзитний прорив

Забезпечення умов для державно-приватного партнерства у створенні основних транзитних автомобільних коридорів, побудові нових нафто- і газопроводів, а також у наведенні "військового порядку" на залізниці.

+/-

Нових приватно-державних шляхо- чи трубопроводів не побудовано. Оцінити результати роботи щодо залізниці практично неможливо через розмитість формулювання та закритість самої «Укрзалізниці».

Підприємницький прорив

Ухвалення Податкового кодексу, зокрема, ліквідація ПДВ.

-

ПДВ не ліквідовано. Заборгованість держави за некомпенсованим ПДВ сягнула 15 млрд грн., що є рекордом в новітній історії України.

Енергоефективний прорив

Зменшення критичної залежності від монопольного імпорту енергоносіїв, зниження енергоємності ВВП, інтеграцію в європейський ринок.

-

Критична залежність від монопольного імпорту енергоносіїв збільшилася, оскільки:

а) тепер єдиним джерелом газу є Росія, а не три середньоазійські країни (Туркменістан, Узбекістан і Казахстан). До того ж РФ має значно більше можливостей тиснути на переговорах на Україну, ніж будь-яка з цих країн;

б) Росія (Газпром) вперше за останнє десятиріччя отримала прямий доступ на газовий ринок України.

Щодо енергоємності ВВП, то вона, приміром, щодо газу в поточному році збільшиться з розрахунку на один долар ВВП – з 0.39 кубометру до 0.45 куб. При цьому частка імпортного газу з розрахунку на долар ВВП навряд чи істотно зміниться.

Очікується, що споживання електроенергії у поточному році з розрахунку на долар ВВП зросте на 30%.

Звісно, з розрахунку на одну гривню тенденція виглядатиме іншою, але нас  у першу чергу цікавить енергоємність ВВП як показник міжнародної конкурентоспроможний.

Інвестиційний прорив

Максимально спростити виділення землі у довгострокове користування для інвесторів, які мають намір будувати в Україні підприємства, усунення проблем, які стримують надходження інвестицій.

+/-

Кількість днів, необхідна для дотримання іноземними інвесторами всіх необхідних бюрократичних формальностей для купівлі землі в Україні зменшилась. Проте попри зусилля уряду немає покращення у ситуації  з отриманням державних актів на землю.

Висновок – реалізовано частково.

Будівельний прорив

Розвиток системи іпотеки та зниження вартості кредитів для покупки житла до європейського  рівня.

-

Іпотечна установа замість того, щоб сприяти збільшенню кредитування, витрачає свої кошти на безпосередню купівлю житла у бізнесменів-банкрутів, близьких до Тимошенко. Кредити залишаються наддорогими та недоступними.

Аграрний прорив

Підтримка розвитку аграрної інфраструктури.

+/-

Оцінити важко внаслідок розмитості лозунгів. Становище аграрної інфраструктури не дає свідчень істотного покращення.

 

Отже, максимум 3 бали з 12 – така оптимістична оцінка результативності роботи уряду за програмою «Український прорив». Більшість зобов’язань однозначно не виконана, жодна з обіцянок не була реалізована повною мірою. Це недостатньо високий результат зважаючи на те, що криза не є настільки критичною. Враховуючи оцінки самої премєрки, криза – це період приблизно з жовтня 2008-го. Отже, це половина того періоду перебування Тимошенко при владі, що ми аналізуємо (грудень 2007 – червень 2009).

  Далі буде...